Скарга на неправомірні дії начальника слідчого ізолятора

                                                             До_______________ суду
                                                             м._________
                                                             Адвоката_____________
                                                             Захисника____________
                                                             _____________________

                                                          Скарга

                 на неправомірні дії начальника ____________ слідчого ізолятора

            За рішенням __(якого)____суду від “__”______20 р., до___(кого)_____застосовано запобіжний захід - тримання під вартою ___(де)______слідчому ізоляторі. Спеціальних додаткових обмежень щодо режиму тримання мене під вартою суд не встановив. Відповідно до статті 31 Конституції України я маю право на листування, а обмеження у цьому праві мо­жуть бути встановлені лише судом.

            Користуючись своїм правом на листування, “__”_______ 20   р. ___(хто)_____на­писав листа своїй дружині, в якому висловив прохання про передачу йому теплих речей, а також щоб вона зустрілася з адвокатом  і переговорила з ним, щодо йо­го вступу у справу у якості захисника на допомогу вже допущеному до участі у справі адвокату __________. Право на листування є елементом особистого цивільного права, передбаченого статтею 31 Конституції України та ст. 306 Цивільного кодексу України і ст. 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року.

             Слід також мати на увазі, що відповідно до ст. 22 Конституції України права свободи людини та громадянина, які закріплені у Конституції, не є вичерпни­ми. Тому, відсутність у Конституції чітко вказаної норми про право на листуван­ня, не виключає, наявності у кожної людини такого права. Таке право є обов'яз­ковим і необхідним елементом закріпленого у Конституції права на таємницю листування.

             Лист __(кого)_____  був переглянутий посадовими особами СІЗО й у направленні його дружині було відмовлено. У зв'язку з цим за допомогою адвоката була підго­товлена скарга в суд та прокурору на неправомірні дії начальника СІЗО, який не тільки переглянув скаргу, направлену у суд, але і відмовив __(кому) у її направ­ленні до суду. Ці скарги також були переглянуті в СІЗО і в суд та прокурору не бу­ли направлені.

              Після цього, була підготовлена і подана скарга надії начальника СІЗО на ім'я

Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Однак і у направленні цієї скар­ги було відмовлено.

             А) Конституція України гарантує таємницю листування. Відповідно до ст. 31 Конституції обмеження можуть бути встановлені тільки судом. Але суд не прий­мав рішення про обмеження у праві на таємницю листування. Лист на ім'я дру­жини  був переглянутий, хоч дозволу суду на перегляд (перлюстрацію) листів не було одержано.

         Стаття 13 Закону Про попереднє ув'язнення передбачає право на перегляд ли­стування, але в цій частині норма Закону, на мій погляд, суперечить Конституції України. Тому суд і посадові особи не повинні користуватись нормою закону, яка суперечить Конституції України. Таким чином, переглянувши листи адресовані дружині та іншим органам, начальник СІЗО порушив конституційне право _______ на таємницю листування. У зв'язку з цим його дії є неправомірними.

            Б) Скарги, заяви і листи, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві, переглядові не підлягають і надсилаються за адре­сою протягом доби з часу їхньої подачі. Однак і ці скарги були не тільки перегля­нуті, але й у направленні їх Уповноваженому Верховної Ради з прав людини було відмовлено. І в цій частині дії начальника СІЗО є неправомірними та порушують статтю 13 Закону «Про попереднє ув'язнення» і статтю ЗІ Конституції України.

           У відповідності з постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» гарантовані статтями ЗО і 31 Конституції недоторканність житла і таємниця листування, теле­фонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції є невід'ємним правом осо­би. Дозвіл на проникнення до житла чи до іншого володіння особи, на накладен­ня арешту на кореспонденцію, її виїмку в поштово-телеграфних установах та на зняття інформації з каналів зв'язку надається тільки судом. За результатами роз­гляду матеріалів про надання такого дозволу, який здійснюється судом із додер­жанням таємниці слідства, ухвалюється процесуальне рішення.

           Верховний Суд наголосив, що «судам необхідно виходити з того, що норма­тивно-правові акти будь-якого державного  чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону». Оскільки норми статті 13 Закону «Про попереднє ув'язнення» суперечать нормам Конституції в частині права на перегляд листування, то суд повинен застосовувати в цій частині тільки норму статті “Конституції як закону прямої дії.

Наведені обставини підтверджуються такими доказами:

                 1. Листами, скаргами та зверненнями, які подані адміністрації СІЗО.

2. Показаннями свідків, перелік яких додається.

На підставі наведеного та керуючись ст. 248-1, 248-2 ЦПК України ст. 31 Кон­ституції України, ст. 306 ЦК України і ст. 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Прошу:

Скаргу задовольнити.

1. Визнати дії начальника СІЗО ______________ у перегляді листа і відмові направити його за адресою неправомірними та зобов'язати його не чинити перешкод у листуванні та не порушувати таємниці листування __________.

      2. Визнати дії начальника СІЗО___________ , які виразились У перегляді скарги на ім'я Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і відмові направити її адресату, неправомірними.

    3. Визнати дії начальника СІЗО_____________ , які виразились у перегляді скарги на ім'я суду та відмові направити її адресату, неправомірними.

Додаток: копія скарги, скарги та листи, недопущені до направлення адресату, перелік свідків та клопотання про їхній допит, довіреність на представництво ___________.

 

                               Захисник  ___________                                “__” ________20   р.





Схожі записи:
Наступні записи:
Попередні записи: