До Верховного Суду України

                                                                                           Судова палата у кримінальних справах

                                                                                           Адвоката________________________

                                                                                           _______________________________

                                                                                           захисника підсудного Н.

                                                                                           Справа № __________

                                                               Заперечення

                на касаційне подання прокурора на постанову ________ районного суду

         Постановою _________ районного суду від __._____ 20   р. кримінальну спра­ву за обвинуваченням Н. за ч. 2 ст. 167 КК 1960 р. закрито у зв'язку з тим, що інкриміновані йому діяння за КК 2001 р. не є караними, а також із пред'явленого Н. обвинувачення виключено за відсутністю події злочину епізоди, кваліфіковані органами досудового слідства за ч. З ст. 166 КК 1960 р.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

При закритті справи суд допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Згідно з матеріалами досудового слідства Н. пред'явлено обвинувачення в то­му, що, обіймаючи посаду директора крамниці, він неналежно виконував свої служ­бові обов'язки, недбало й несумлінно ставився до них, чим завдав крамниці матеріаль­ну шкоду на суму 1000 грн. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 167 КК 1960 р. як ха­латність, що спричинила тяжкі наслідки.

Разом з тим, згідно зі ст. 367 і приміткою до ст. 364 КК 2001 р. кримінальна відповідальність за халатність (недбалість) настає за умови заподіяння матеріаль­них збитків, які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян. Сто неоподатковуваних мінімумів становлять 1 тис. 700 грн., тоб­то за вчинені Н. діяння КК 2001 р. відповідальність не передбачена.

Отже, суд цілком обґрунтовано, з дотриманням вимог розділу 2 «Прикінцевих та перехідних положень» КК 2001 р. кримінальну справу щодо Н. у цій частині за­крив. Тому доводи прокурора, про те, що на момент вчинення діяння у діях Н. містився склад злочину, передбаченого статтею 167 КК України, і що в даному ви­падку необхідно застосувати норму, яка діяла на момент вчинення злочину є безпідставними.

Захист також вважає, що суд припустився помилки, виключивши епізоди,

кваліфіковані органами досудового слідства за ч. З ст. 166 КК 1960 р. у зв'язку з відсутністю події злочину.

Відповідно до протоколу судового засідання, суд провів судове слідство і після судових дебатів та надання підсудному останнього слова пішов до нарадчої кімнати.

У відповідності до ч. 4 ст. 327 КПК у разі, коли не встановлено події злочину,

суд постановляє в нарадчій кімнаті виправдувальний вирок.

Під час судових дебатів прокурор відмовився від підтримання обвинувачення, пред'явленого Н. за ч. З ст. 166 КК 1960 р. Однак ця обставина не є належною підставою для закриття справи у цій частині, оскільки згідно з ч. З ст. 264 КПК відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення можлива лише шляхом винесення ним відповідної постанови, в якій мають бути наведені на­лежні мотиви відмови. У матеріалах справи такої постанови немає.

З врахуванням цих обставин захист просить колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України відповідно до п. 4 ст. 396 КПК змінити вирок та виправдати підсудного Н.

Захисник  _____________