На главную - Образцы исковых заявлений - Позовна заява про визнання третейської угоди недійсною

Позовна заява про визнання третейської угоди недійсною

                                                       До Оболонського районного суду м. Києва

                                    Позивач: ОСОБА-1
                                                       __________________

                               Відповідач: Товариство з обмеженою
                                                       відповідальністю «ПІДПРИЄМСТВО»
                                                      ___________________
                                                      тел. невідомий


                                                       ПОЗОВНА ЗАЯВА
           про захист прав споживача та визнання третейської угоди недійсною

        
      ______ 2008 року я, ОСОБА-1, уклала кредитний договір (із забезпеченням) №______ з ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО-1» (далі-Договір) про надання споживчого кредиту. Кредит надавався для придбання автотранспортного засобу автомобіля ______ в сумі _________ грн. терміном до _______2010 року. Додатком до Договору є графік платежів, які я належним чином виконала в повному обсязі (квитанції в додатках).
На момент укладення кредитного договору його умови були зрозумілими сторонам, розмір щомісячних платежів погоджений та закріплений в положеннях кредитного договору.
Я належним чином виконала умови кредитного договору, всі належні до сплати платежі мною вчасно сплачені (копії квитанцій в додатках).

     Однак ______ 2012 року було відкрите виконавче провадження ВП __________, звідки я дізналась про те, що Відповідач, ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО-1», порушивши умови договору, в односторонньому порядку нарахував мені заборгованість за додаткові послуги, про які ми не домовлялись при підписанні Договору. Згодом, звернувшись до постійно діючого Третейського суду при Асоціації «ТРЕТЯ СИЛА», отримав рішення про стягнення з мене грошових коштів в сумі _________ суми боргу та 120 грн. 00 коп. витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом. Однак я не була проінформована про третейський розгляд справи, в зв’язку з чим в мене відсутнє належним чином оформлене рішення третейського суду.

      Я вважаю, що при укладенні та виконанні Договору Відповідач допустив порушення моїх прав як споживача фінансових послуг, за захистом яких я вимушена звернутись до суду, мотивуючи наступним.

     Згідно ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги, як, зокрема надання  коштів  у  позику,  в  тому  числі  і  на  умовах фінансового кредиту. Фінансовий   кредит   -  кошти,  які  надаються  у  позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
Відповідно до ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» я, як споживач послуг, маю право на отримання інформації щодо діяльності фінансової установи з дотриманням вимог  законодавства  про  захист прав споживачів.

    Відносини виконавця послуг та їх споживача регулюються, зокрема, ЗУ «Про захист прав споживачів».
   
    Відповідно до п.17 ч.1 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» послугою є  діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Згідно до п.17 ч.1 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживчим кредитом є кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

    Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент укладення договору) договір про надання  споживчого  кредиту  укладається  між кредитодавцем  та  споживачем,  відповідно  до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або  бере  зобов'язання  надати  їх
споживачеві  для  придбання  продукції  у  розмірі  та  на умовах,
встановлених договором,  а споживач  зобов'язується  повернути  їх
разом з нарахованими відсотками.

    Відповідно до ч.5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими несправедливими є умови, якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки або встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

    Таким чином споживач послуги з надання споживчого кредиту захищений положеннями вищевказаних законів від несправедливої односторонньої зміни щомісячних платежів по споживчому кредиту, які суттєво відрізняються від тих, які встановлювались на момент підписання кредитного договору.
В той же час укладений між мною та Відповідачем Договір про надання споживчого кредиту містить пункт 2.2.3, який при його застосуванні Відповідачем є несправедливим по відношенню до мене.

     В даному пункті міститься формула, відповідно до якої розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту при настанні певних обставин, а саме зміни курсу долара США по відношенню до гривні, може змінюватись, при цьому граничної межі такої зміни не встановлено. Одночасно з цим в графіку щомісячних платежів було зазначено, що розмір плати за обслуговування кредиту дорівнює нулю.

     Під час укладення кредитного договору працівники відповідача пояснили мені, що цей пункт відноситься лише до кредитних договорів з валютою кредитування в доларах США, а при наданні кредиту в гривні слід керуватись графіком погашення платежів, що додається до кредитного договору, в якому зазначено плату за обслуговування кредиту, яка дорівнює нулю. Тому при укладенні кредитного договору я так і зрозуміла цей пункт. Однак з рішення Третейського суду при Асоціації «ТРЕТЯ СИЛА» вбачається, що відповідач при виконанні умов кредитного договору частину суми, яку я сплачувала на погашення кредиту, в односторонньому порядку зараховував в якості плати за обслуговування кредиту.

     Слід звернути увагу, що умови п.2.2.3 кредитного договору є несправедливими до мене, як споживача фінансових послуг, оскільки покриття  збитків від знецінення коштів покладається виключно на споживача.

     Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються, зокрема, сума кредиту та детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.

     Відповідно до п. 2.2.3 Кредитного договору плата за обслуговування кредиту згідно умов цього Договору дорівнює 0 відсотків. Це положення Кредитного договору не можна трактувати інакше, як те, що з моменту його укладення і до повного виконання плата за обслуговування кредиту дорівнює нулю ОК=0.
За вимогами ч.2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо) та варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги.

     Таким чином повне виконання мною умов кредитного договору №_____ від ________2008 року не визнається відповідачем. Для захисту цього права я звертаюсь з даним позовом.

     Разом з тим не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить регламенту третейського суду й третейська угода, яка підлягає визнанню недійсною.
Так, відповідно до ч.3 ст. 16 ЗУ «Про третейські суди» у постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

     Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про третейські суди» формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

     П. 6 ст.12 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Бізнес центр «Правозахист» передбачено, якщо справа розглядається третейським суддею одноособово, то Голова Третейського суду може призначити третейського суддю лише у випадку, якщо сторони не оберуть такого суддю.
В той же час, п. 10.5 кредитного договору Розділу 10 «Третейське застереження» передбачено, що справа буде розглядатись в складі одного третейського судді, що призначається Головою Третейського суду.

     В зв’язку з цим не можна розглядати доручення Голові Третейського суду призначати одноособового суддю для розгляду справи в розумінні ч.1 ст. 14 ЗУ «Про третейські суди», оскільки цією статтею передбачена вказівка на конкретну юридичну або фізичну особу, тобто прізвище, ім’я, по-батькові та адреса фізичної особи або найменування та код ЄДРПОУ юридичної.

     Таким чином, оскаржуване мною Третейське застереження не відповідає Регламенту третейського суду та суперечить положенням ст. ст. 16, 17 ЗУ «Про третейські суди», в зв’язку з чим підлягає визнанню недійсним.

     Крім цього, відповідно до ст. 12 ЗУ «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.
Отже, в розумінні вказаних положень незважаючи на те, чи третейська угода викладена у вигляді окремого договору чи застереження в договорі, вона має містити відомості про найменування та місцезнаходження сторін.
Натомість розділ 10 «Третейське застереження» в кредитному договорі не містить відомостей про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

     В зв’язку з викладеним Третейське застереження кредитного договору не відповідає вимогам закону, та підлягає визнанню недійсним.

     Разом з тим не відповідає Регламенту Третейського суду та закону адреса третейського розгляду, що зазначена в Третейській угоді, а отже й Третейська угода.
Так, відповідно до ч.5 ст. 10 ЗУ «Про третейські суди», регламент третейського  суду  повинен  визначати  порядок  та правила звернення до третейського суду,  порядок формування складу третейського  суду,  правила  вирішення  спорів третейським судом, інші питання,  віднесені  до  компетенції  третейського  суду  цим Законом.  Регламент третейського суду може містити положення,  які хоча і не передбачені цим Законом,  але  не  суперечать  принципам організації   та  діяльності  третейського  суду,  визначеним  цим Законом,  і є необхідними  для  належного  здійснення  третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.
Пунктом 10.6 третейського застереження встановлено, що обмін документами з Третейським судом здійснюється за адресою, вказаною в п. 10.4 договору (____________).
Натомість, відповідно до ст. 49 Регламенту третейського суду,  для обміну документами з Третейським судом вказана адреса, що визначена в ч.1 ст.7 Регламенту (___________), що підтверджується витягом з ЄДР.

      Таким чином третейське застереження не відповідає вимогам ст.ст. 12, 14, 16, 17 ЗУ «Про третейські суди», а тому підлягає визнанню недійсним.

      Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» захист  прав  споживачів,   передбачених законодавством, здійснюється судом.
Відповідно до  ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права є визнання правочину недійсним.
Відповідно до  п.1. ч.1. ст. 15  ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи  інтересів,  що  виникають із цивільних,  житлових,  земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до ст. 508 ЦК України,  зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.  Припинення   зобов'язання   на  вимогу  однієї  із  сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

      Перелік підстав припинення зобов’язань встановлений Главою 50 ЦК України. В зв’язку з тим, що такої підстави припинення зобов’язання, як за рішенням третейського суду, не встановлено ані договором, ані законом, при умові невизнання Відповідачем зобов’язання виконаним мною, відносини за ним вважаються такими, що продовжуються.    

     Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.
Не дивлячись на те, що я повністю виконала зобов’язання та воно є припиненим належним виконанням, Відповідач не визнає цього, в зв’язку з чим я вимушена звернутись до суду з позовом про визнання зобов’язання припиненим.

      Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.  3, 15, 119, 120   ЦПК України,  ст. ст. 11, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.16, 599 ЦК України,

ПРОШУ СУД:

1. Визнати п. 2.2.3 кредитного договору №____ від __________2008 року, укладеного між ОСОБА-1 та ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО-1», несправедливим та недійсним.
2. Визнати недійсним розділ 10 «Порядок розв’язання спорів. Третейське застереження» кредитного договору №_____ від ________ 2008 року, укладеного між ОСОБА-1 та ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО-1».
3. Визнати зобов’язання ОСОБА-1 перед ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО-1» по кредитному договору (із забезпеченням) №____ від _____ 2008 року припиненими шляхом виконання.

Додатки:

- Регламент постійно діючого Третейського суду;
- копія позовної заяви для Відповідача;
_________________________________

_________ 2012 року

________ Підпис
---
Заяву підготовлено:

ТОВ "ЮРИДИЧНИЙ ЦЕНТР "ПАРТНЕР"
м. Київ, вул. Грінченка 7, оф.3
тел.(044)227-30-75
тел.(096)200-89-64
тел.(063)506-12-25
тел.(099)438-77-67
e-mail: juristique@ukr.net





Схожі записи:
Наступні записи:
Попередні записи:

 
Поиск

Сайт на другом языке
  • Русский (Russian Federation)
  • Ukrainian (UA)
Консультации на форуме
Оставьте свое мнение
Как часто используете консультацию, услуги юриста или адвоката?