На головну - Корисні статті - Робочий час працівника

Робочий час працівника

       Робочий час працівника - це проміжок часу, протягом якого працівник, робітник відповідно до законодавства виконує обов’язки, покладенні на нього трудовим договором. Згідно чинного законодавства про працю він може бути звичайним, скороченим і неповним.

Звичайна тривалість робочого часу встановлюється загальному колу працівників і не може бути перевищена 40 годин на неділю. Слід зазначити, що при складанні колективного договору підприємства і організації можуть встановлювати і більш меншу тривалість робочого часу, зазначено у ст. 50 КЗпП.

     Відповідно зі ст. 51 КЗпП скорочена у порівнянні з нормальною тривалість робочого часу встановлюється залежно від умов праці або суб’єктів трудових правовідносин.

              1.       Працівникам від 16 до 18 років – 36 годин на протязі неділі, а особам віком 15 - 16 років (учням віком з 14 до 15 років, що працюють на канікулах) – 24 години на тиждень. Учням тривалість робочого часу, що працюють на протязі всього навчального року, не у навчальний час, може перевищувати до половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченого для певних осіб - відповідного віку.

      2.       Працівникам зайнятих зі шкідливими умовами праці – не більше ніж 36 години на неділю. Крім того законодавством встановлена скорочена тривалість робочого часу окремим категоріям працівників (вчителям, лікарям).

       Оплата праці у таких випадках проводиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від результату праці. На підставах неповного робочого часу, робота не обмежує за собою будь-яких трудових прав працівника, зазначено у ст. 53 КЗпП.

       З нормованим робочим днем у деяких випадках, відповідно до діючого законодавства застосовується і ненормований, понад встановлений нормальний, скорочений робочий день без додаткової оплати. Компенсацією за можливі перепрацювання, понад встановлені робочі години надається до 7 днів додаткової відпустки. Тривалість відпустки вноситься до колективного договору.

      Особливістю роботи із ненормованим робочим днем є тривалість її праці понад встановлений законодавством робочий час, обмежений не кількістю годин, а колом обов’язків. Певним категоріям працівників встановлюється ненормований робочий день: адміністративний, управлінський, технічний, господарський персонал; працівників, праця яких не піддається обліку у часі.

      Режим робочого часу визначається законодавством відповідно до ст. 52 КЗпП. Для працівників встановлюється п’ятиденний робочий тиждень та два вихідних дні. При п’ятиденній робочій неділі тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього розпорядку або графіком.

      На тих підприємствах, установах, організаціях, що по характеру виробництва та умовами праці запровадження п’ятиденного робочої неділі є необґрунтованим, встановлюється шестиденна робоча неділя з одним вихідним днем.

      Перехід в іншу зміну з однієї зміни, зазвичай, має відбуватися через кожну робочу неділю в години, визначенні внутрішнім графіком. Тривалість перерви між змінами повинна бути не менша, ніж подвійна тривалість робочого часу як у попередній зміні. Забороняється призначення працівників до роботи протягом двох робочих змін.

      На передодні святкових та неробочих днів нормальна тривалість роботи працівників може бути скорочена на одну годину. Перед вихідними днями тривалість роботи при шестиденній робочій неділі не має перевищувати пяти годин.

      На підприємствах, установах та організаціях, що працюють безперервно, а також окремих виробництвах, та на деяких роботах, де за умовами виробництва не може бути державна встановлена для даної категорії робітників щоденна чи щотижнева тривалість робочого часу, можлива лише за погодженням із профспілковими органами.  Запроваджено підсумований облік робочого часу так, щоб тривалість робочого не перевищувала часу за обліковий період нормальних робочих годин.

      В нічний час законодавством встановленні обмеження. Забороняється залучення працівників до роботи в нічні години:

              1.      Вагітних жінок та жінок, що мають до трьох років дітей.

              2.      Осіб менших за  вісімнадцять років.

      Інваліди залучаються до роботи у нічний час лише за їх особистою згодою, та за не суперечних умов медичних рекомендацій.

      Залучення жінок з дітьми від 3 до 14 років або дитину – інваліда, можливе до надурочних робіт за їх згодою.

      Залучення працівника до надурочних робіт може бути компенсована підвищеною оплатою. Компенсація відгулом не передбачена.





Схожі записи:
Наступні записи:
Попередні записи:

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук

Сайт на іншій мові
  • Русский (Russian Federation)
  • Ukrainian (UA)
Консультації на форумі
Залиште власну думку
Як часто звертаєтеся за послугою або консультацією юриста?