На головну - Корисні статті - Трудовий договір – підстава виникнення трудових правовідносин

Трудовий договір – підстава виникнення трудових правовідносин

      Право громадян України на працю реалізується шляхом укладення трудового договору. Трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем. Згідно з цією угодою працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену у цій угоді

з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов’язаний виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити умови праці, передбаченні законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

     Роботодавцем може бути підприємство, установа організація незалежно від форм власності і підпорядкування, що наділенні правом наймати робочу силу. Роботодавцями можуть бути окремі фізичні особи або група громадян.

     Працівниками можуть бути громадяни, які за віком та станом здоров’я можуть виконувати конкретну, визначену трудовим договором роботу.

Праця найважливіша сторона життя будь-якої людини, основа її існування та добробуту. Як процес цілеспрямованої дії на предмети зовнішнього світу, праця лежить в основі будь-якої людської діяльності.

     За загальними правилами не дозволяється прийняття до роботи осіб молодше шістнадцяти років. Як виняток із правил, можуть прийматися на роботу тільки особи, які досягли п’ятнадцятирічного віку, але за згодою будь-кого з батьків, особи, що його замінює.

     Дозволяється також прийняття на роботу осіб, які досягли чотирнадцятирічного віку, але за таких умов:

а) в цілях підготовки молоді до продуктивної праці;

б) якщо це учні загальноосвітніх шкіл, професійно - технічних і середніх спеціальних навчальних закладів;

в) для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю;

г) якщо робота не порушує процес навчання і виконується у вільний час;

д) якщо є згода одного із батьків або особи, що його замінює.

     На деякі види робіт, визначених окремим законодавством можуть прийматися особи, що досягли вісімнадцятирічного віку. Максимальним віком прийняття на роботу за загальним правилом не обмежується. Але в окремих випадках, передбачених законодавством, наприклад, при прийнятті на державну службу, встановлено максимальний вік: для чоловіків 69 і для жінок 55 років.

    Укладення трудового договору є підставною виникнення трудових правовідносин між працівником і роботодавцем. Трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюється законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

     Зміст трудового договору складають його умови. Розрізняють умови,які вже встановленні законодавством про працю і не потребують додаткового закріплення у трудовому договорі, і умови, які визначаються сторонами трудового договору.

    Трудовий договір відповідно до закону може бути:

а) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

б) на невизначений строк, встановлений за погодженням сторін;

в) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

     Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можна визначити на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, умов її використання, інтересів працівника тощо.

     В окремих випадках робота може виконуватися не на підставі трудового договору, а на іншій юридичні підставі. Зокрема, важливе виконання роботи, на підставі цивільно-правового договору, що найчастіше зустрічається у практиці, називають «Трудова угода». Трудові угоди, як правило укладаються між організаціями і фахівцями, що не входять до складу цієї організації. Залучення фахівців для виконання певних видів робіт відбувається у тих випадках, коли в організації відсутні фахівці з даної галузі. Відрізнити трудовий договір від договору цивільно-правового можна за такими критеріями: цивільно-правовий договір укладається з приводу результатів праці, а трудовий договір регулює сам процес праці. Сторонами у такому цивільно-правовому договорі виступають замовник і виконавець.

     В трудовому договорі сторонами є працівник і роботодавець. Згідно з таким договором громадянин підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку і виконує роботу під керівництвом другої сторони, яка взяла на себе зобов’язання організувати працю, створити належні умови для неї, та має право давати відповідні вказівки щодо послідовності проведення робіт. 





Схожі записи:
Наступні записи:
Попередні записи:

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук

Сайт на іншій мові
  • Русский (Russian Federation)
  • Ukrainian (UA)
Консультації на форумі
Залиште власну думку
Як часто звертаєтеся за послугою або консультацією юриста?