Доброго здоров'я!
На військовій службі перебував з 1981 по 1997 роки, коли 31.12.1997 року мене було звільнено у відставку за станом здоров'я. В лютому 1998 року встановлена 2 група інвалідності, 65% стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з каліцтвом (1997), пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби. Враховуючи те, що я був звільнений 31.12.1997 р., на мене поширювалася дія статті 16 Закону у редакції, що діяла на момент мого звільнення та відповідно дія Постанови Кабінету Міністрів України "Про умови державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплати їм та членам їх сімей страхових сум" від 19.08.1992 р. № 488, що передбачала отримання страхової суми від НАСК «Оранта» в порядку державного обов'язкового особистого страхування.
Через незалежні від моєї волі обставини за період від 1998 року по нинішній час я не міг звернутися до НАСК «Оранта» з вимогою про виплату мені одноразової грошової компенсації у зв'язку з каліцтвом (1997), пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби, встановленням 2 групи інвалідності, 65% втрати професійної працездатності і компенсаційних виплат від НАСК «Оранта» не одержував.
Законом від 03.11.2006 року редакція ст.16 була суттєво змінена, а 17.03.2007 р. втратила чинність ліцензія Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, яка надавала право НАСК «Оранта» проводити даний вид страхування.
Відповідно до закріпленого у частині 1 статті 58 Конституції України принципом дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набуття цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події (факту) застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Я маю намір звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Щодо строків позовної давності, то відповідно до ст. 268 ЦК України, позовна давність на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю не поширюється.
Запитання: В якому порядку і яких розмірах НАСК «Оранта» виплачувала компенсаційні виплати військовослужбовцям МО України в період 1998-2006 рр. у разі ушкодження їхнього здоров'я/настання інвалідності, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби, оскільки постанова КМУ №488 компенсаційних виплат у разі виконання обов’язків військової служби не передбачає? На які прецеденти можна послатися при підготовці позову? Дякую за фахову консультацію.

В пропонованій темі мова йде про Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

А Ви зверніться в "Оранту", нехай дадуть положення. Мені відмовили, можливо їх зацікавити потрібно? В мене поки немає у цьому потреби.

"Оранта" по суті питання відповіді не дає. Моя ситуація нестандартна.
1. Військкомат у 1998 р. обманом відібрав у мене довідку МСЕК про ступінь (%) стійкої втрати професійної працездатності. Дії військкомату однозгачно суперечать законодавству України і порушують ряд статтей ККУ.
2. Заява №... від “…" ..... 1998 року на виплату мені страхової суми була підроблена службовими особами військкомату з внесенням до неї завідомо неправдивих відомостей про страховий випадок, а саме неправдиво внесено - захворювання, одержане в період проходження служби. У дійсності - каліцтво (1997), пов’язане з виконанням обов’язків військової служби. Безсумнівно – це дві абсолютно різні категорії.
3. В 2004 р. «Оранта» надіслала в банк на моє ім'я 2 (два?..) платіжні доручення на 2 (два ?..) різні рахунки на 2 (дві?..) істотно(!..) різні суми.
4. У 2008 році, коли головний офіс"Оранта"мене письмово повідомив про ці факти, працівник банку повідомила, що "__""_____ 2004 року з одного рахунку вся сума була виплачена. На другому рахунку кошти висять досі. Питання зависло. . . Військова прокуратура усі роки демонстративно бездіяльна, навіть на зібрані УБОЗ матеріали.
Я усвідомлюю, поскільки відповідну особисту правовизначальну заяву на ім'я начальника місцевого відділення НАСК "ОРАНТА" на виплату мені страхової суми я, як застрахований і постраждалий, у військкоматі не оформлював, «Оранті» не подавав, тому й отримувати в банку якісь кошти по державному обов'язковому особистому страхуванню згідно ст.16 Закону, тим більше по підробленим документам, не маю права.
Для підготовки і належного обґрунтування позову мені необхідно послатися на відповідні, зокрема приховані, нормативно-правові акти КМУ, МОУ, НАСК «Оранта», Умови договору страхування, порядок виплати страхових сум військовослужбовцям у разі одержання каліцтва, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби тощо.
снує логічна позиція, що в даному випадку НАСК "Оранта" має керуватися нормами постанови КМУ №627 від 1992 року (аналогія), поскільки в цій же (№627) постанові йде пряма відсилка на ПКМУ №488-1992 р.. А яка практика, преценденти? Буду дуже вдячний за будь-яку інформацію.

nochleg писал(а):

QUOTE:
А Ви зверніться в "Оранту", нехай дадуть положення. Мені відмовили, можливо їх зацікавити потрібно? В мене поки немає у цьому потреби.

Дякую за надзвичайно цінну"пораду" . А в який розмірах зацікавлення буде актуальним ? Ніколи цього не робив.

Антон писал(а):

QUOTE:
nochleg писал(а):

QUOTE:
А Ви зверніться в "Оранту", нехай дадуть положення. Мені відмовили, можливо їх зацікавити потрібно? В мене поки немає у цьому потреби.

Дякую за надзвичайно цінну"пораду" . А в який розмірах зацікавлення буде актуальним ? Ніколи цього не робив.

Мдя, блін.... А щось більш реальне порадити, слабо?...