Доброго дня.
Питання таке. Чим регулюються вимого до оформлення Заяви фізичною особи (рукописної, чи створеної електронним способом): розміщення реквізитів, відступи тощо. Існуючі НД (зокрема ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" та ГОСТ 6.38-90 "Система организационно-распорядительной документации", з якими ознайомився, регулюють технічні вимоги до створення документів юридичними особами. Щодо вимог до звичайних звернень громадян не знайшов жодного регламентуючого НД.

В залежності в яку інстанцію подається заява. Взагалі таких вимог не існує, так як заяву можна розцінювати, як скаргу, звернення, лист тощо. В будь-якому випадку має бути розглянута, та прийняте рішення.

Так. Але в безлічі навчальної та довідникової літератури на тему діловодства приводяться правила про порядок складання заяв громадянами, яких слід дотримуватись. Логічно постає питання чим обгрунтовуються авторами вимоги щодо оформлення таких звернень при відсутності нормативних посилань?

Наголошую - в залежності до якої установи готується заява.
Наприклад:
- до міліції відповідно до КПК України, можна довільно або навіть усно ( наказ МВС N 1177 );
- до суду відповідно до ст. 119 ЦПК України;
- до прокуратури взагалі можна писати довільно, на допрацювання заяву ніхто не поверне, а так КПК України.

Кожна установа вимагає свої вимоги на підставі кодексів, законів, внутрішніх інструкцій тощо. Одного зразка для всіх не існує.

Поцікавившись даним питанням також на інших форумах приходжу до висновку, що ви праві. Всерівно залишається незрозумілим, на основі чого в довідниках з діловодства авторами останніх сформовані певні канони щодо написання звернень (з загальних питань, тобто без типового зразка). Імперативні інструкції "Праворуч, на останній третині рядка..", "У цьому ж місці вміщуються відомості..", "слово "заява" пишеться по-центру.." і т.д. і т.п. Чим продиктовано? Зформований канон? Питання лежить суто в площині правової культури.