Апеляція на рішення суду

                                                                   Апеляційний суд  ____________ області

                                                                   Адвоката _________________________

                                                                   _________________________________

                                                                   захисника ________________________

                                                                   на порушення кримінальної справи №__

 

                                                       Апеляція

                        на рішення суду про відмову у задоволенні скарги 

                                   на порушення кримінальної справи

 

      Постановою слідчого М. відносно дій службових осіб порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України. Скарга на постанову залишена судом першої інстанції без задоволення (рішення від __.__.200_ р.). Рішення суду є таким, що підлягає ска­суванню з наступних підстав:

     Згідно вимог ч. 2 ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути поруше­на тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Підставами для порушення кримінальної справи не можуть бути припу­щення або дані, які не містять інформації про злочин. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи підставою для прийняття рішення про порушення криміна­льної справи став АКТ «Про результати комплексної планової документальної пе­ревірки дотримання вимог податкового законодавства за період з __.__.200_0 р. по __.__.200_ р.» складений ДПІ ____ району. Даний акт було передано до слідчого відділу податкової міліції для вирішення в порядку ст. 97 КПК.

Начальник слідчого відділу повернув Акт та інші матеріали, оскільки даних, які б свідчили про наявність ознак злочину за ст. 212 КК, в матеріалах було недостатньо.  Він же вказав на необхідність: отримати висновок спеціалістів бюро судовобухгалтерських експертиз КНДІСЕ м. Києва щодо правильності Акту, залучити до  матеріалів перевірки висновок спеціаліста в галузі бухгалтерського обліку та ауди­ту з питань правомірності нарахувань сум за Актом перевірки та правомірності застосування норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств; витребувати з митних органів документи щодо імпорту плівки та її характеристик, встановити й опитати працівників брокерської контори з питань імпорту плівки та оформлення вантажно-митних декларацій, вилучити зразки плівки.

                 Постановою оперуповноваженого Головного відділу податкової міліції в пору-

шенні кримінальної справи відносно службових осіб за ознаками злочину, перед­баченого ч. З ст. 212 КК України відмовлено за відсутністю складу злочину. Але  заступником прокурора району дану постанову скасовано, а ма­теріали повернуто до податкової міліції для проведення додаткової перевірки. 

 Через декілька днів начальник слідчого відділу податкової міліції, не провівши ніяких  дій зі збирання додаткових матеріалів, які б свідчили:

про ознаки можливого злочину, порушив кримінальну справу відносно службових осіб підприємства  за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 212 КК Ук­раїни, вказавши, що підприємство не сплатило податків в сумах, зазначених в акті. Інших підстав, які б свідчили про умисне ухилення від сплати податків підприємством, не вказав.   Суд першої інстанції, відмовивши в задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи, послався на те, що в органів досудового слідства підставою для порушення кримінальної справи був Акт перевірки дотримання вимог податкового законодавства.                                         

При цьому суд не врахував, що самого лише Акту недостатньо для порушення справи. Тим більше, що до порушення кримінальної справи була проведена судово-бухгалтерська експертиза за № __ від __.__.200_ р., яка не підтвердила висновки Акту перевірки. Однак суд не врахував висновок зазначеної експертизи посилаючись на те, що він отриманий в межах цивільного судочинства.  

 Висновок суду є неправильним, оскільки в процесі перевірки до порушення кримінальної справи можуть збиратися дані, отримані різними шляхами, не забороненими законом. Висновок експерта був отриманий з дотриманням вимог цивільно-процесуального законодавства.

Суд першої інстанції зазначив, що суб'єктами вчинення злочину за ст. 212 КК України можуть бути службові особи підприємства, на які покладені обов'язки з ведення податкового обліку й сплати обов'язкових платежів до бюджету. Такими працівниками є керівники підприємств та головні бухгалтери. В Акті перевірки ці особи зазначені.

За таких обставин начальником слідчого відділу порушені вимоги ст. 98 ч. 2 КП К України, оскільки на той час були відомі особи керівника підприємства і го­ловного бухгалтера. Порушення за таких умов кримінальної справи з недотриман­ням вимог ст. 98 ч. 2 КПК України є штучним створенням процесуальних пере­шкод для наступного оскарження постанови про порушення кримінальної спра­ви в судовому порядку. Отже висновок суду про те, що керівник К. мав право ос­каржити постанову про порушення кримінальної справи є обґрунтований.

У постанові суд першої інстанції зазначив, що законодавством не передбаче­но, що у разі неузгодженості податкового зобов'язання слідчий не має право по­рушити кримінальну справу за фактами несплати податків. Як вбачається з поста­нови начальника слідчого відділу про порушення кримінальної справи, єдиною підставою для порушення справи був Акт перевірки. При цьому ні досудовим слідством, ні судом не враховано тієї обставини, що підприємством було розпоча­то процедуру узгодження податкового зобов'язання. Згідно ж ст. 212 КК, передба­ченим цією статтею злочином є умисне ухилення від сплати податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено зобов'язання платника податку сплачувати лише ті податкові зобов'язання, що були узгоджені самостійно платником або в адміністративному чи судовому порядку — до розгля­ду справи по суті та прийняття відповідного рішення.

При досягненні узгодження суми податкового зобов'язання платник податку зобов'язаний в 10-денний строк з дня узгодження самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції. Таким чином висновки про ухилення від сплати податків, зроблені у Акті, є передчасними і така інформація не містить до­стовірних та достатніх даних про порушення податкового зобов'язання та не дає підстав для висновку про умисне ухилення від сплати податків. Для порушення кримінальної справи за ст. 212 КК України необхідною умовою є наявність ознак, які вказують на умисний характер дій з ухилення від сплати податків.

Враховуючи, що на час порушення кримінальної справи, рішення ДПІ, прий­няті за Актом «Про результати комплексної планової документальної перевірки. утримання вимог податкового законодавства», були оскаржені до суду і судового рішення за цим позовом не було прийнято, у досудового слідства не було достатніх підстав для порушення кримінальної справи. Наявність одного лише Акту не може свідчити про ухилення від сплати податків. До того ж висновки зазначеного Акту спростовуються судово-бухгалтерською експертизою, а податкове зобов'язання за даним Актом не узгоджене. Неправильним є і порушення справи по факту, а не до конкретних відповідальних осіб, які були відомі слідству на  момент порушення справи.                                              

За таких обставин, вважаємо, що підстав для порушення кримінальної справи  немає, через відсутність приводів і достатніх фактів, які б мали ознаки злочину.   Керуючись і г. ст. 6. п. 2, 94, 97, 365, 366, 382, 234 КПК України та Рішенням  Конституційного Суду України № 3-рп\2003 від ЗО січня 2003 р., яким визнано не­конституційними статті 234, 236 КПК України в частині, яка унеможливлює ос- карження постанови слідчого, прокурора стосовно приводів, підстав і порядку  порушення кримінальної справи щодо певної особи,                         

Прошу:                                 

Апеляційну скаргу адвоката задовольнити. Постанову _____ районного суду від __ __ 200_ р. про залишення без задоволення скарги К. та постанову начальника СВ ПМ ДПІ ______ району від __ __ 200_ р. про порушення  кримінальної справи відносно посадових осіб за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 212 ч. З КК України, скасувати. Справу провадженням закрити.

 

Директор Підприємства __________

 





Схожі записи:
Наступні записи:
Попередні записи: