На главную - Образцы апелляционных жалоб - Апеляційна скарга на Ухвалу Господарського суду про припинення провадження у справі

Апеляційна скарга на Ухвалу Господарського суду про припинення провадження у справі

                                             До Київського апеляційного господарського суду

                                            Через _______

                                             Суддя І інст..
                                             Справа №

                                             Господарський суд  м. Києва
                                             вул. Б.Хмельницького,буд.44-Б
                                              __________
                                              __________

        Апелянт (Позивач): Товариство з обмеженою відповідальністю
                                              «ПІДПРИЄМСТВО-1»
                                             Код _______________
                                             Юридична адреса:
                                              ___________________
                                             Фактична адреса:
                                             ___________________
                                             Тел./факс ______________

                      Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю
                                            «ПІДПРИЄМСТВО-2»
                                             Код _______________
                                             Юридична адреса:
                                             ___________________
                                            Фактична адреса:
                                             ___________________
                                            Тел./факс ______________


                                           АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
         на Ухвалу Господарського суду міста Києва від ________ 2013 року
                              про припинення провадження у справі


    ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО-1» звернувся з позовом до товариства  з обмеженою відповідальністю «ПІДПРИЄМСТВО-2» про стягнення боргу в розмірі  __________ грн.
В ході розгляду справи відповідач заявив про необхідність припинення провадження в справі в зв’язку з укладенням сторонами третейського застереження.
Позивач ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО-1» заперечив проти припинення провадження в справі в зв’язку з невідповідністю третейського застереження, викладеного в п. 6.2 Договору поставки №418-к від ______ 2010 року, вимогам закону та подав заяву про збільшення позовних вимог, доповнивши позов вимогою про визнання третейського застереження недійсним.
     Ухвалою Господарського суду міста Києва від _________ 2013 року заява про збільшення позовних вимог до розгляду не прийнята, провадження в справі №__________ за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПІДПРИЄМСТВО-1»  до товариства  з обмеженою відповідальністю «ПІДПРИЄМСТВО-2» про стягнення боргу в розмірі  ______________ грн. припинене.

    Ознайомившись з вищезазначеною Ухвалою, вважаю її прийнятою з недотриманням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, в зв’язку з чим подається дана апеляційна скарга.

    Оскаржуваною ухвалою судом безпідставно припинене провадження в справі на підставі нікчемного правочину «Третейське застереження», викладеного в п.6.2 Договору поставки №418-к.
    Відповідно до ч.1 ст. 12 ЗУ «Про третейські суди» третейська угода  може  бути  укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Відповідно до ч.5 ст. 12 ЗУ «Про третейські суди», третейська  угода  має  містити  відомості  про  найменування сторін  та  їх  місцезнаходження,  предмет  спору,  місце  і  дату укладання угоди.
    З договору поставки №418-к вбачається, що він не містить обов’язкової вимоги до третейської угоди – місця її укладення.
    За правилами ч.7 ст. 12 ЗУ «Про третейські суди», у разі   недодержання   правил,  передбачених  цією  статтею, третейська угода є недійсною.
Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом   (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого
правочину недійсним судом не вимагається.
    Таким чином, незалежно від прийняття судом заяви про збільшення позовних вимог чи відхилення такої заяви, невідповідність третейського застереження вимогам закону та як наслідок його нікчемність не дає підстав для припинення провадження в справі для передачі спору на розгляд третейського суду.
    При цьому висновки суду про те, що укладенням Додаткової угоди від 15.12.2010 року Сторони погодили місце укладення основного Договору поставки, не відповідають змісту самої Додаткової угоди та положенням ст. 236 ЦК України. Зазначення місця укладення Додаткової угоди жодним чином не засвідчує  місця укладення основного Договору та не може виправляти недоліки раніше укладеного нікчемного правочину. На момент укладення Додаткової угоди Третейське застереження, викладене в п.6.2 Договору поставки, вже було нікчемним і не створювало для сторін правових наслідків.
До нікчемної угоди застосовується  положення ст. 236 ЦК України, за якою нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо  за   недійсним   правочином   права   та   обов'язки передбачалися   лише   на   майбутнє,  можливість  настання  їх  у майбутньому припиняється.
І хоча для Договору поставки зазначення місця його укладення не є обов’язковою умовою і такий договір є чинним, відсутність зазначеного місця укладення в Третейському застереженні, як окремій угоді в тексті Договору поставки, тягне за собою його нікчемність.
    Згідно п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29 травня 2013 року, правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів незалежно від їх вини у вчиненні незаконного правочину.
    Відповідно до п.2.6 цієї ж Постанови, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення.
Згідно ч.4 п.2.9 Постанови, відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Висновки Господарського суду міста Києва про те, що місце укладення Договору поставки №418-к від 01.09.2010 року зазначене в додатковій угоді до нього від 15.12.2010 року, суперечать ч.4 п.2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29 травня 2013 року та ст. 236 ЦК України.

    Таким чином, вирішуючи питання про припинення провадження в справі, суд дійшов помилкових висновків про дійсність нікчемного правочину (п.6.2 Договору поставки, який за змістом є третейським застереженням), не застосував ч.2 ст. 215, 236 ЦК України, ч.5, 7 ст. 12 ЗУ «Про третейські суди», в зв’язку з чим Ухвала від ________ 2013 року підлягає скасуванню.
    Відповідно до ст. 106 ГПК України, у випадку   скасування   апеляційною  інстанцією  ухвали про припинення провадження у справі,  справа  передається  на розгляд місцевого господарського суду.   

    Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 91-95, 106 ГПК України,

ПРОШУ СУД:

    Ухвалу Господарського суду міста Києва від __________ 2013 року скасувати. Справу направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
       
    Додатки:
    Доказ направлення копії апеляційної скарги відповідачеві (квитанція, опис)
    Квитанція про сплату судового збору
   
    ________ 2013 року

    Директор ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО-1»
    __________
 ---
Заяву підготовлено:

ТОВ "ЮРИДИЧНИЙ ЦЕНТР "ПАРТНЕР"
м. Київ, вул. Грінченка 7, оф.3
тел.(044)227-30-75
тел.(096)200-89-64
тел.(063)506-12-25
тел.(099)438-77-67
e-mail: juristique@ukr.net





Схожі записи:
Наступні записи:
Попередні записи:

 
Поиск

Сайт на другом языке
  • Русский (Russian Federation)
  • Ukrainian (UA)
Консультации на форуме
Оставьте свое мнение
Как часто используете консультацию, услуги юриста или адвоката?