Цивільні зобов’язання найпоширеніший вид цивільно-правових відносин. Багато людства не підозрюючи цього неодноразово вступають між собою або у цивільно-правові стосунки з організаціями, що називають зобов’язально-правовими відносинами.

      До форми зобов’язань також і оформлюються транспортні послуги громадян, юридичних осіб. Будь-яке будівництво – промислове, житлове, шляхове, побутове обслуговування населення та організацій, торгівля, юридична консультація, надання речей в тимчасове користування є також сфера зобов’язально-правових відносин.

      Ділові зв’язки громадян між собою або громадян з будь-якими організаціями та організаціями між собою в своїй основні масі виступають у формі зобов’язально – правових відносин.

      Зобов’язання – це такі правові відносини, в силу яких одна сторона, наприклад кредитор має повне право вимагати в іншої сторони – боржника передати залогове майно, надати в тимчасове користування, виконати ту чи іншу вимогу кредитора. В залежності від кількості сторін зобов’язання поділяються на двосторонні, трьохсторонні, багатосторонні. Переважна частина зобов’язально-правових відносин – це договірні відносини, оскільки зобов’язання встановленні договором, але значна частина зобов’язань може встановлюватися адміністративними актами або іншими правомірними чи неправомірними діями.

      Прикладом правомірної дії, яка може стати підставою виникнення зобов’язання, є  охорона і рятування суспільного майна, утримання прогульних домашніх тварин, знахідка, скарб.

      В багатьох випадках підставою виникнення зoбо в’язання служить неправомірні дії як фізичних так і юридичних осіб, з якими закон пов’язує настання зобов’язально-правових наслідків. Прикладом таких дій може бути пошкодження, знищення чи привласнення чужого майна, шкода здоров’ю громадянина, що потягло за собою негативні майнові наслідки для потерпілого, заволодіння знахідкою, скарбом, безпідставне набуття чи зберігання майна. В силу цих неправомірних дій особа, що їх вчинила, зобов’язана відшкодувати заподіянні збитки, повернути чуже майно.